Доповідь на тему: Прислів’я та приказки про закон та суд ЗАКОН Закон, як дишло, куди схочеш—туди й верни. Закони добрі, та судді лихі. Закон, як павутина: чміль проскочить, а муха заплутається. Чміль — заможний; муха — бідний. Дурням закон не писаний. Без стовпів тин не стоїть. Потреба закону. Революція й закони міняє. Народ свої закони пише. Трудящих воля—закон. Рада радить, а комісар підписує. Обов'язки виборної людини виконувати волю громади. Звичай — другий закон. Закон — не огонь: водою не заллєш. Закону грошима не зламаєш. Не слід і законів писати, коли їх не сповняти. Закон міста держить. Міста — державу. Де закони виповняють, там усі праві бувають. Закон для громади, що віжки для коня. Яка країна, такий і закон. Закон залежить від державного ладу. Закони назад не пишуться. Що край, то звичай; що сторона, то новина. Що город, то й норов. Що город, то народ; що монастир, то й устав. Кожна місцевість має свої особливості. Що город, то норов; що двір, то й говір. У всякім подвір'ї своє повір'я. У Сидора звичай, у Петра свій. У всякого Мирона свої норови. У всякого Мусія своя затія. Всякий кравець на свій аршин. У всякої пташки свої замашки. Кожен молодець на свій образець. У ворон — воронячий закон. На чиїй землі стоїш, того й воду пий. На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй. Між який нарід попадеш, того й шапку надівай. Кожна дзвіниця має свої дзвони. У чужий монастир не сунься із своїм уставом. Всякий піп по-своєму й співа. Чий хліб жуй, того й закон шануй. Між попами — піп; між дяками—дяк; між вовками— вий по-вовчи; між свинями — хрюкай по-свинячи. В яке стадо залетів, так і каркай. Всяка птиця свою пісню співає. Між воронами — будь вороною; між солов'ями — співай соловейком. Попав між вовків,— вий по-вовчи. Попав між собак,— не хоч гавкати — мовчи, а все таки хвостом крути. Закон — не ціпок: через коліно не поламаєш. Суворий закон винуватих творить. Про горе законів не пишуть. Закон і горе, що гора та море. Не сам гвіздок лізе в стіну: його молотом б'ють. Закони виконується з примусу. Нужда законів не знає, а через них ступає. Хто не знає законів, той тільки не порушує їх. На віжках і коняка розумна. І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить. СУД Судиться — не богу молиться: поклоном не відбудеш. На суд витрачають багато коштів. Суди, суди, та поглядай сюди. З багатим не судись, а з сильним не борись. Суд і прямий, та суддя кривий. Відсутній — завжди винен. З суддею не спор, а з тюрмою не лайся. Суддя в суді, що риба в воді. Суддя — що кравець: як захоче, так і покрає. У судді і брат в неправді буде винуватим. Правдивий суддя, що цегляна стіна. Коли карман сухий, то і суддя глухий. Суддя, що подарунки бере, перед суддею (на лаві підсудних) буде. Архирей не бог, а прокурор не правда. Секретар суда з ділом, як душа з тілом. В суді правди не шукають. Перо в суді, що сокира в лісі. Як в кишені сухо, то і в суді глухо. Правда твоя, мужичок, але полізай у мішок. У суд ногою, а в гаманець рукою. У кого карман повніший, у того й суд правіший. Набий віз людей, та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. Не йди в суд з одним носом а йди з приносом. З грішми. Тому довго суд тягнеться, що винуватий нравиться. Тоді виграю справу, як ляжу на лаву. Тяганина в судах. В своїй справі сам не суддя. Сам собі ніхто не суддя. Самому судить — не розсудить. Самосуд — не суд. Самосуд — сліпий суд. Як судять громадою, то й невинному дістається. Суд третейський — суд братерський. Хто судиться, той нудиться. Найгірше в світі, це судиться та лічиться. Справу вести,— не постіл плести. Як почнеться тяганина, то не раз упріє Україна. Суд не яма — стій прямо. Із суда, що з ставка, сухий не вийдеш. Хто ходить по судах, то про того йде негарна слава. На суді, що на воді, не втонеш, то замочишся. Краще втопиться, чим судиться. Тяжба — петля, а суд—шибениця. Хоч і праве діло, а в кишені засвербіло. Витрати грошей на судові справи. З суда грошей не носять. Тяжба — не гроші, а потрава — не хліб. В ...